Сайт міста Львова

Площа Ринок.Архітектурний ансамбль з Ратушею (1381-1827 рр.) в центрі, символ міста Львова. Вхід до Ратуші охороняють два леви, які тримають щити з гербом міста. В часи середньовіччя перед нею височів стовб покарань. Навколо площі по 4 боки - 44 різних за часом і стилем (ренесанс, бароко, ампір) будівлі. В підвалах й на перших поверхах багатьох з них збереглись елементи готичної архітектури XV-XVI ст.

Площа Міцкевича. Колись тут сходились дві притоки ріки Полтви. Посередині — фігура Божої Матері. В 1905 р. споруджено пам’ятник Адаму Міцкевичу — польському поетичному світочу. На площі також знаходиться історична будівля готелю «Жорж».

Проспект Свободи. Туристичний центр міста Львова з алеєю та пам’ятником Т.Шевченку. Центр політичного життя міста. Постійне місце зібрань неформальної молоді, яка називає його „Жабою”.

Високий замок.Гора в центральній частині міста Львова, на вершині якої був замок польського воєводи, взятий 1648 р. військами М.Кривоноса. Сьогодні на його місці – оглядовий майданчик, з якого відкривається чудова панорама міста. Нагору ведуть довгі сходи.

Порохова вежа (1554-56 рр.)Львів , вул. Підвальна, 47. Входила до системи фортифікації міста і слугувала обороною міста зі східної сторони. З 1959 р. – Будинок архітектора з виставковим залом.

Міський арсенал (1554-56 р.)Львів , вул. Підвальна, 5. Фортифікаційне спорудження, побудоване арх. І.Лісом, реконструйоване в 1574-75 р. арх. Мочігембо. З 1981 р. - музей зброї "Арсенал".

Королівський арсенал(1639-43 р.)Львів , вул. Підвальна, 13. Споруджений на кошти польського короля Владислава ІV у стилі бароко. З 1939 р. - Львівський обласний державний архів.

Церква Св. Миколая(XIII ст.)Львів , вул. Б.Хмельницького, 28. Найдавніша львівська пам'ятка монументальної архітектури міста. Перша згадка – 1292 р. Ще в князівську пору церква служила не тільки храмом, а й центром суспільно-політичного життя. Товщина стін свідчить також про оборонне значення споруди.

Ансамбль Успенської (Волоської) церкви(XVI-XVII ст.)Львів , вул. Підвальна, 9. Визначна львівська пам'ятка ренесансної архітектури. Довкола неї концентрується православна громада міста. Висота дзвіниці - 65 м. В інтер'єрі - живопис XVII-XVIII ст., іконостас 1773 р., на вікнах - вітражі. Каплиця Трьох Святителів (1578-91 рр.), з'єднана з Успенською церквою в середині 19 ст.

Собор Св. Юра (1744-1770 р.)Львів , пл. Святоюрська, 5. Класичний зразок барокової української архітектури. Прикрашений скульптурами Пінзеля. В інтер'єрі - твори скульпторів С. Фесінгера, М. Філевича, художників Л. Долинського, Ю. Радивилівського. Навпроти собору - митрополичий палац (1772 р.), навколо - капітульні будинки та огорожа з двома воротами. У дворі - дзвіниця (1865 р.). Головна святиня Української греко-католицької церкви. Автори собору св. Юра виявили свій талант ще до закладання першого каменю фундаменту. Вони вибрали для споруди дуже вдале місце: на вершині пагорба, що панує ледве не над усім містом. Ніби продовжуючи і завершуючи схили пагорба, собор з'єднує архітектуру і природу в єдине ціле. Навколо церкви розташований парк; зелений килим підступає до самого собору, а пишні крони старих дерев перегукуються з його контуром. Перша церковця з буку на цьому місці поставили ще в 1280 р., за князювання Льва Даниловича. Під час взяття Львова королем Казимиром ІІІ вона згоріла, але вже в наступному році була відбудована. На згадку про ці події був відлитий великий дзвін, що зберігся до нашого часу, найдавніший в Україні. У 1363 р. заклали нову, муровану церкву - чотиристовпну, триапсидну базиліку візантійського типу. Споруджується вона за проектом архітектора Дорінга. Її будівництво закінчується лише в 1437 р. Споруда ця простояла більше трьох століть і в 40-х рр. XVIII ст. було розібране. Будівництво сучасної споруди розпочалося в 1744 р. і тривало двадцять років; а декоративні роботи продовжувалися до 1780 р. Спочатку собор належав ордену василіан. У 1817 р. василіани перейшли в монастир св. Онуфрія на Підзамчі, і собор став кафедральним, а будинок біля нього - резиденцією греко-католицького архієпископа.

Кафедральний собор (1360-1479 р.) Львів , пл. Катедральна. Побудований майстром Нічко. Після реставрації 1760-78рр. готичні форми поступилися модним на той час бароковим. До кінця XVIII ст. навколо костьолу був цвинтар з численними каплицями, з яких збереглися тільки найцінніші. Латинський (Кафедральний) собор закладений у 60-х рр. XIV ст. Першим його будівничим був львівський майстер Ничко, нагляд за роботами вів Петро Штехер. Як і інші споруди того часу, собор будувався довго - аж до 1481 р. У 1404 р. вроцлавський майстер Микола Гансеке (іноді - Гонзага) перекрив склепінням вівтарну частину; закінчували його також вроцлавські архітектори Йоахім Гром та Амброзій Рабіш. Форми собору суворі, величаві. Особливе враження справляє інтер'єр з чотирма високими стрункими колонами, на які спираються стрілчасті арки та склепіння з готичними нервюрами

Вірменський собор і монастир (1363-70 р.)Львів . Впродовж століть собор обновлявся, добудовувався. Найстарша частина - східна (з XIV в.). Реконструкція 1723 р. додала будинку барокового вигляду. Значну художню цінність собору мають скульптурні групи XV ст. „Віра Хоми" і "Св. Софія з дочками".Будівничим його, згідно традиції, був львівський архітектор Дорінг (ідентифікується з Доре, Доркі, є також варіант - Дорк). Йому ж приписується авторство старої церкви Юра (розташована поза межами історико-архітектурного заповідника). Цей собор, як і всі інші давні будівлі, протягом віків оновлювався, «обростаючи» прибудовами і різностильови-ми нашаруваннями. Найстаріша, східна, частина його походить з XIV ст., середня - з XVII, а найновіша, західна,-з початку XX ст. В основу композиційного таконструктивного вирішення собору лягли прийоми вірменського національного та місцевого давньоруського будівництва

Бернардинський костел і монастир(1600-30 р.)Львів , пл. Возз'єднання, 4. Оточений могутніми оборонними та монастирськими стінами. В інтер'єрі - численні дерев'яні вівтарі XVIII ст. Декоративна колона перед фасадом, споруджена в 1736 р. на честь св. Яна з Дуклі, покровителя бернардинців. Сьогодні - церква УГКЦ.

Домініканський костел(1745-64 р.)Львів , вул. Ставропігійська, 1. Одна з найбільших у Львові пам’яток бароко (арх. Я. де Вітте). Автор скульптур С. Фесінгер. В інтер'єрі - низка коштовних творів мистецтва: алебастрові надгробні пам'ятники XVI ст., мармуровий пам'ятник А. Гротгеру.Автором проекту був талановитий архітектор і військовий інженер, комендант Кам'янець-Подільської фортеці Ян де Вітте. Костел постав на місці готичного, який розібрали у 1745 р. В цьому ж році приступили до спорудження нового. Будівельними роботами керував архітектор Мартин Урбаник, який, власне, реалізував проект Яна де Вітте. Після смерті в 1764 р. М. Урбаника будівництво продовжував Крнштоф Мурадович. Після пожеж 1766 і 1778 рр. фасад викінчив у 1792-1798 рр. Клеменс Фесінгер. У плані костел еліпсовидний, з прямокутним вівтарем. Його центрична композиція з радіальне розташованими каплицями основного об'єму, завершеного могутнім еліптичним куполом, наближена до віденського храму св. Карпа Боромео, збудованого в 1715-1737 рр. архітектором Фішером фон Ерлахом. Купол Домініканського костелу підтримують вісім пар колон, які несуть на собі антаблемент з розвиненим карнизом

Костел єзуїтів(1610-30 р.), вул. Театральна, 11. Стиль справжнього бароко італійського зразка. Одна з найбільших релігійних споруд міста Львова.

Оперний театр ім. С. Крушельницької(1900 р.), Львів .пр. Свободи. Поряд з одеською та віденською операми вважається одним із найкрасивіших театрів Європи. Фасад будинку прикрашають скульптурні фігури «Життя» і «Мистецтво», статуї «Слава», «Перемога», «Любов». Театр був спроектований так, щоб фойє, коридори і сходи максимально освітлювались природним світлом. Один із найгарніших внутрішніх інтер'єрів — дзеркальний хол, прикрашений картинами, що зображають символічну зміну пір року. Велика люстра в залі з дорогоцінних матеріалів прикрашена алегоричними фігурами.

"Чорна кам’яниця"(1588-89 р.) Львів , пл. Ринок, 4. Архітектори, ймовірно, П. Барбон і П.Римлянин. Найкращий зразок житлової ренесансної архітектури. З 1596 р. будинок став власністю Я. Лоренцовича, що відкрив тут одну з перших аптек у Львові, він добудував третій поверх, а четвертий - вже в 1884 р. Зараз - Історичний музей.

Палац Корнякта(1580 р.) Львів , пл. Ринок, 6. Побудований арх. П.Барбоном і П.Римлянином на замовленням грецького купця Корнякта. Всередині - Італійський дворик з експозицією скульптури. Відділення Історичного музею. Палац Любомирських, пл. Ринок, 10. Крім цого, відомий тим, що свого часу належав товариству „Просвіта".

Палац Потоцьких(1880 р.) Львів , вул. Коперника, 15. Створений за проектом французького арх. Людвіга де Поверні. У радянські часи - Палац урочистих подій (РАГС). Сьогодні - відділення Львівської картинної галереї.

Головний корпус Університету(1877-81 р.) Львів , вул. Університетська, 1. Арх. Ю. Гохбергер. Спочатку тут був Галицький сейм. Вражає імпозантністю фасаду: величні портик з колонами і лоджією, скульптурними алегоричними групами "Праця" і „Освіта” при вході, „Галичина, Вісла і Дністер" - на аттиці.

каплиця Боїмів(біля площі ринок) Цінна пам'ятка ренесансного будівництва у Львові - каплиця Боїмів, споруд-жена в 1609-1615 рр. на замовлення львівського купця Георгія Боїма. Її будівничий невідомий; припускають, що ним був уродженець міста Вроцлава, архітектор і скульптор Андрій Бемер. Спершу, в 1609-161 1 рр., було збудовано основний об'єм каплиці: потім, у 1611-1615 рр., - оздоблено кам'яною і стукковою різьбою західний фасад та інтер'єр. Автори різьблення - Ян Пфістер, Гануш Шольц та, правдоподібно, Андрій Бемер. У планувально-просторовій композиції будівля являє собою куб, завершений ренесансним куполом на восьмерику, що зближує її з українською монументальною архітектурою. Головний фасад каплиці дещо перенасичений білокам'яною різьбою, яка суцільно заповнює всю площину стіни, нагадуючи таким композиційним вирішенням іконостаси українських церков. Бічні фасади декоровано лише пілястрами та пишним, різьбленим у камені антаблементом.Цінними пам'ятками мистецтва є два фрескових портрети XVII ст.- Георгія Боїма та його дружини Ядвіги (на східному фасаді, від вул. Галицької), а також (на північній стіні) рельєф з Юрієм Змієборцем, патроном фундатора

Личаківський цвинтар, Львів вул. Мечникова. Існує з 1786 р. Територія в 40 га розбита на 86 секторів, на яких знаходиться майже 3,5 тис. пам'ятників і композицій роботи відомих скульпторів і архітекторів. У 1991 р. став Львівським історико-меморіальним музеєм-заповідником.